Чому про видатних жінок знаємо так мало

Письменниця Тетяна Літераті проводить нас вулицями Ужгорода і розповідає про трьох видатних жінок XX століття: Ірину Волошину, Єлизавету Грабар та Марію Карцуб.

В Україні стартував новий YouTube-проєкт “Жіночі Студії”, присвячений українській жіночій історії. Гостею нового випуску стала журналістка проєкту «Втрачений Ужгород» Тетяна Літераті. Вона розкрила забуті сторінки історії Ужгорода, висвітлюючи видатних жінок, які суттєво вплинули на культурне та суспільне життя Закарпаття. “Жіночі студії” не лише документують історію, а й підкреслюють важливість жіночого внеску в суспільний прогрес та культурний розвиток, відзначаючи роль жінок як активних агентів змін.

Засновниця «Жіночого Союзу» Ірина Волошин

Однією з таких визначних постатей є Ірина Волошина, дружина президента Карпатської України Августина Волошина. Ірина активно займалася вихованням молоді в регіоні, демонструючи безмежну любов і готовність допомагати. Разом з Августином вони вирішили перетворити свій двоповерховий будинок на сиротинець, забезпечуючи тепло та підтримку дівчатам, які втратили батьків.

Ірина та Августин Волошини з прийомними дітьми в Ужгороді

У 1930-х роках, коли світова економічна криза призвела до зростання бідності, Ірина стала ініціаторкою створення “Жіночого союзу”, що організовував безкоштовні курси для дівчат. На цих курсах їх навчали читати, писати, рахувати та освоювати рукоділля, забезпечуючи їм інструменти для фінансової незалежності та особистісного розвитку. Завдяки цим курсам, які щонеділі збирали близько 160 дівчат, багато молодих жінок отримали можливість знайти гідну роботу та поліпшити рівень свого життя.

Викладачка дівочої семінарії, role model для тогочасних дівчат Марія Карцуб

Іншою важливою постаттю Ужгорода є Марія Карцуб, яка протягом 33 років викладала в греко-католицькій вчительській семінарії. Її вклад у виховання молоді та шкільну освіту був визнаний не лише ученицями, а й вищим духовенством, яке висловило вдячність за її працю. Марія дотримувалася принципів дисципліни, але водночас проявляла гуманізм і турботу про своїх вихованців, показуючи, що жінки можуть бути сильними лідерками в освітній сфері.

Вчителька дівочої семінарії, яка пропрацювала на посаді 33 роки, багато подорожувала, знала мови, і була role model для тогочасних дівчат Марія Карцуб (на передньому плані друга праворуч)

Протягом свого життя Марія активно подорожувала та вивчала науку, закликаючи своїх учениць економити гроші на мандрівки, аби розширювати свої горизонти. Вона відвідала Італію та Ватикан, звідки отримала лист подяки від черниць, які обіцяли молитися за неї. Під час Першої світової війни Марія залишила викладання, щоб працювати в шпиталі, піклуючись про поранених.

Засновниця благодійної кухні, яка годувала 600 дітей в день, Єлизавета Грабар

Також значний внесок у розвиток Ужгорода зробила Єлизавета Грабар, дружина мера Костянтина Грабара. У 1922 році, під час важких економічних випробувань, вона разом із жінками з “Жіночого Союзу” заснувала благодійну їдальню, що стала справжнім порятунком для дітей, які страждали від голоду. У той час, коли багато сімей втратили роботу, ця їдальня забезпечувала гарячими обідами близько 600 дітей щодня.

Єлизавета Грабар, засновниця благодійної кухні, яка годувала 600 дітей в день

Єлизавета не лише фінансувала їдальню, а й активно брала участь у її роботі, розносячи їжу та піклуючись про дітей. Її невтомні зусилля, спрямовані на пошук фінансування, включали організацію вечірок та благодійних заходів, що стали важливими для забезпечення підтримки. Її самовідданість і бажання допомагати іншим стали прикладом для всієї громади, підкреслюючи, як жінки можуть бути активними агентами змін у своїй спільноті.

Про проєкт “Жіночі студії”

Ці історії героїчних жінок є яскравим прикладом того, як їхній внесок впливав на долю громад та суспільства. Саме для того, щоб такі постаті не залишалися забутими, було створено YouTube-проєкт “Жіночі Студії”. Проєкт висвітлює жінок, які відіграли ключову роль у формуванні історії України, і ставить важливе питання: «Якщо ми не знаємо історію половини людства, чи можемо стверджувати, що знаємо свою історію взагалі?».

У попередньому, першому відео проєкту, докторка історичних наук Оксана Кісь розвінчувала міфи про матріархат в Україні. В третьому відео досліджували, звідки береться ненависть до жінок у суспільстві (там корені проблеми ще від Платона і Арістотеля).

Проєкт вже доступний на платформах YouTube, Instagram, TikTok і має на меті привернути увагу до значущості жінок в історії та їхнього внеску в розвиток українського суспільства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *